Цікаві факти:

Найменший імплант - 50 мл. Найбільший - 1000 мл.
У кожного виробника є близько 300 комбінацій. Якщо в Україні я працюю з 5 основними виробниками, то виходить що потрібно підібрати 1 кращий варіант з 1500 можливих.

Як це зробити, і чим імпланти різних виробників відрізняються один від одного?
Всі імпланти всередині зроблені з однакового матеріалу - медичного силікону. Більш того, в світі існує всього 1 підприємство, яке цей силікон виробляє.
Імпланти різних виробників відрізняються між собою не наповненням імплантів, а зовнішнім покриттям і деякими варіаціями розмірів. Саме шорсткість імплантів є предметом міжнародних патентів.

Вид покриття багато в чому і визначає який саме імплант краще вибрати в конкретному випадку - більш шорохуватий, або навпаки - гладкий.
Кожен імплант повинен вирішувати конкретну задачу - запобігання повторному опущенню, фіксація форми грудей, наповнення, естетичні аспекти і багато іншого. Який саме імплант краще вибрати повинен визначати лікар, а не пацієнт. Так як тільки лікар знає який саме з 1500 доступних варіантів ідеально вирішить одну цілком конкретну проблему.

Щоб правильно підібрати імплант, потрібно оцінити стан всіх тканин, провести заміри, продумати можливий розвиток подій з огляду на хронічні захворювання, ну і звичайно - врахувати побажання пацієнтки.
Але так як я несу відповідальність за результат операції, то останнє слово я все одно лишаю за собою. Хоча пацієнтка завжди отримує 2 рівноцінні з точки зору естетичності результату альтернативи - один трохи більше виразний, другий трохи скромніше.

Як казав один мій колега, професор з Лондона, пластична хірургія - це крафтового хірургія. Кожен лікар представляє красиву груди і привабливу жінку по-своєму.

Для мене - це натуральні пропорції і природний результат. Для інших хірургів красива жінка - це жінка з дуже видатними формами. Виходячи зі свого відчуття прекрасного лікар і визначає вид імпланта. І тут важливо щоб уявлення про красу лікаря і пацієнтки збігалися.

У кожного виробника є більш 300 різних варіантів імплантів за формою - круглі або анатомічні, поверхнею - гладкі або текстуровані, профілем - низький, середній, високий, екстра-високий. Підібрати потрібний варіант може тільки лікар з великим досвідом роботи.

Ця тема була особливо актуальна на всіх світових конгресах. Як зауважив Патрік Малуччі, пластичний хірург з Лондона, це питання - "боротьба науки і медіа". Тому що деякі журналісти і блогери почали розганяти відверту істерію навколо цього питання.

Отже, який зв'язок між имплантами і раком?
За міжнародними даними професора Пер Хедден, з 35 мільйонів жінок після маммопластики, зареєстровано всього 17 випадків смерті від анапластичної крупноклітинної лімфоми, асоційованої з установкою імплантів. Таким чином, смертність становить 0.000049%.

Якщо розглядати ризик смерті від установки імпланта, він становить 0.4 мікроморта (одиниця ризику померти). Для порівняння 2 дня життя в Нью Йорку - це 2 мікроморта, 2 години їзди за кермом - 16 мікроморт.

Ці випадки були зареєстровані у пацієнток, які робили як реконструктивні, так і естетичні операції 7-9 років тому. Фахівці відзначають, що на розвиток цього виду раку впливають географічні чинники і раса пацієнток. Але не тільки вони. Наприклад, в Австралії у одного лікаря було зареєстровано аж 8 випадків розвитку лімфоми, асоційованої з установкою імплантів. Що змушує задуматися про якість роботи самого лікаря - чи правильно він вибирає техніку, чи дотримується правил асептики і антисептики, в яких умовах проходить сама операція, які препарати призначаються після операції і які рекомендації дає лікар пацієнтові на період реабілітації.

На конгресі в Дюссельдорфі ми прийшли до висновку, що анапластична крупноклітинна лімфома може розвиватися через попадання на імплант сторонніх мікроорганізмів. Вони "ховаються" в текстуровану поверхню, організм намагається з ними боротися, але з часом інфекція, що потрапила на імплант, перероджується в цей вид раку.

Я впевнений, що це питання ще буде довго розглядатися і досліджуватися. Але є одна важлива порада, яку я б хотів дати всім дівчатам. Ставтеся дуже серйозно до вибору клініки і лікаря - від їх кваліфікації та навичок залежить не тільки зовнішній вигляд, але і життя.

Як доглядати за рубцями? Перш за все - слідувати моїм інструціям і приходити до мене на огляди в призначений час. Саме на огляді я можу побачити чи все йде за планом або потрібно вживати додаткових дії.
Але про всяк випадок ще запитав ще Марію Трифонова, доктора естетичної медицини.

"Один з найпопулярніших міфів про роботу з рубцями після пластичних операцій - це те, що до 6 місяців, поки рубець дозріває, його чіпати не можна, і тільки після 6 місяців з ним можна починати щось робити.
Коли починати займатися післяопераційними рубцями, в разі якщо процес загоєння порушений?

Ознаки патологічного росту рубця можуть з'являтися вже на 3-4 тижні.

На що варто звернути увагу? Поява додаткових відчуттів в рубці (свербіж, біль), посилення яскравості, гіперемія, застійний синюватий колір свідчать про те, що рубець починає активно рости, хоча в нормі повинен поступово бліднути.

І тоді необхідно підключити терапевтичні процедури, які допомагають стримувати зростання рубця. Чим раніше почати цю боротьбу, тим легше, швидше і дешевше пройде лікування. І тим краще буде кінцевий результат.

Це не означає, що пройшло 2 тижні - і швидше треба втручатися в процес рубцювання. Але якщо пацієнту сказали чекати остаточного результату протягом півроку, то до лікаря-косметолога він і прийде через півроку. А рубець, при наявності зазначених вище симптомів, за цей час може значно зрости.

Деякі операції не обходяться без сильного натягу тканин: в Т-подібному шві після якірної мастопексії, в швах після абдомінопластики. Саме цей натяг і може стати причиною посиленого зростання рубцевої тканини: сполучна тканина росте, прагнучи швидше закрити рани і рлвернути цілісність організму. Такий закон патофізіології: не встигає вирости функціональна тканина - виросте сполучна.

Подібні ділянки можуть ставати не тільки червонии, але й мати застійно-синюшний відтінок, оскільки судини проростають дуже активно, а відтік крові ускладнений. Тривала застійна гіперемія в великому відсотку випадків призведе до появи гіперпігментації.

У моїй практиці ми активно використовуємо лазерні методи корекції вже з 3-4 тижні після пластики.
На озброєнні у нас фракційний СО2 лазер CANDELA, судинна фотосистема M22Lumenis і улюбленець Picoway CANDELA. Всі ці три лазери ми прекрасно поєднуємо в боротьбі з рубцями після пластики. СО2лазер застосовуємо для шліфування 1 раз в 2 місяці, а picoway - для шліфування пігментованих рубців 1 раз в 4-6 тижнів.

Але і про ін'єкційні методики ми не забуваємо. Ін'єкції ботулотоксину і ферментів завжди супроводжують лазерну терапію".

Збільшення грудей і секс. Коли їм можна займатися після операції? Я своїм пацієнтам раджу почекати хоча б 2 тижні. Це моя особиста рекомендація, і я на ній наполягаю.

Але також, я вирішив запитати що про це думають інші лікарі. Наприклад, Олена Березовська, акушер-гінеколог, дослідник, автор бестселерів про жіноче здоров'я, яка зараз живе між Торонто і Києвом.

Отже, Олена Петрівна каже наступне:

"Будь-яке оперативне втручання супроводжується періодом одужання і відновлення тих видів активності, якими жінка займалася до операції, в тому числі статевим життям. При нормальному перебігу післяопераційного періоду (немає лихоманки, сильного болю, набряку післяопераційної рани, і ін.) статеві акти можуть бути відновлені з обережністю через тиждень.

Якщо жінка відчуває слабкість і морально не готова до статевих стосунків, секс може бути відновлений через 2-3 тижні. Важливо підбирати пози, які не викликають дискомфорт з боку молочних залоз. Статевий партнер повинен дотримуватися всіх заходів безпеки, щоб не завдати додаткову травму грудей.

Стимуляція сосків, особливо губами і язиком, строго не рекомендовані до повного одужання.

Якщо після операції спостерігалися якісь ускладнення, необхідно порадитися з лікарем, коли можна розпочати статеве життя.

Надзвичайно важливо подумати про надійну контрацепцію, так як планування вагітності не бажано протягом 1-3 місяців (залежить від виду та обсягу операції). Завжди бажано обговорити це питання з лікарем, який проводив операцію.

Чутки про те, що оргазм небезпечний і може нашкодити після операції не виправдані і відносяться до розряду міфів. Оргазм НЕ призводить до погіршення стану грудей. АЛЕ важливо, щоб він не був викликаний з залученням стимуляції сосків. У деяких жінок після операції МОЖЕ з'являтися біль в грудях під час оргазму, але він короткочасний і зазвичай проходить в лічені дні".

Я не з чуток знаю, що після операції секс стає особливо привабливим - як для чоловіка, так і для жінки. Але - будьте обережні і обережні. Краще 2 тижні потерпіти.